На літо сина відправила до бабусі з дідусем (батьків чоловіка) на дачу відпочивати. Але одного вечора подзвонив синочок і nлаче захлинаючись. Запитую, що трапилося, він не може нормально пояснити. Спочатку заспокоїла його, а потім він розповів, що дідусь, батько чоловіка, підняв на нього руку. Я, звісно, вразилася, питаю чому, що сталося і взагалі так. Син уже трохи заспокоївся та розповідає, що випадково зламав інструменти діда. Я так розлютилася, як можна було підняти руку на дитину, до такого стану, і все через якийсь інструмент. Сказала, що заберу його наступного дня. Як вимкнула дзвінок, одразу пішла розповісти чоловікові.
Я була така нер вова, що налетіла на нього зі словами «твій батько піднімає руку нашого сина». Він одразу не зрозумів, а потім спитав, що і чому так сталося. Я все розповіла йому, а він став на бік батька. Я думаю, як так можна, твою дитину обра зили, а ти захищаєш батька. Виправдався тим, що коли він був дитиною, йому дісталося ще rірше, але нічого, він виріс гарною людиною. Каже, що вважає, що іноді потрібно вдаватися до такого методу, щоб людина розуміла. Тоді мій дах взагалі знесло, так наkричала …. Кричала, що не можна використовувати такі методи, треба говорити з дитиною, а не руками кидатися.
Чоловік мене постарався заспокоїти, а потім сказав, що поїдемо до них, поговоримо нормально, тоді я теж зрозуміла, що мені не треба було так гостро реагувати, а просто треба поговорити мирно. Подзвонила синові, а він такий радісний каже, що збирається з дідусем завтра до лісу за грибами. Я з ним поговорила, пояснила, чому не можна лізти в хлів за інструментами дідуся, і він сказав, що зрозумів це. Я запитала, як зрозумів, і чому не треба це робити, а він такий: «Я не чіпатиму інструменти дідуся, щоб він не піднімав на мене руку «. Мої очі на лоб полетіли.