При першій же зустрічі зі свекрухою, я зрозуміла, що мені буде нелегко з нею. Вона дуже розумна і тактовна жінка. Постійно робить мені зауваження, але так хитро і непомітно, що чоловік навіть не здогадується. Вона навіть у відкриту мені сказала, що син — його скарб, найдорожча їй людина, вона всі ці роки його берегла, а зараз віддає його мені. Вона сприймала мене як якусь загарбницю цінного. У перший час я справлялася з нею. Ми жили окремо. Правда, вона часто приходила до нас в гості: < < Синку, я привезла пиріжки, як ти любиш. Дружина ж ще не вміє їх готувати... у тебе що, пляма на футболці? Ну і що, що це домашній одяг. Дай я виперу ... Дімочка, у тебе голос застуджений. Я принесла варення і мед. Хто буде піклуватися про тебе, якщо не я?>> Я намагалася пояснити чоловікові, до чого все це, а він: — Вона сказала тобі, що ти погана домогосподарка або дружина? Ні! Ну і не накручуй! Я все розуміла, але терпіла. Але скоро ситуація змінилася. Наші з чоловіком зарплати скоротили. Нам не вистачало на знімання квартири і на життя.
Чоловік поговорив зі свекрухою… — Кохана, ми переїдемо до мами. Вона згодна. Навіть сказала, що давно треба було переїхати. Все тимчасово. Як тільки наші зарплати відновлять, ми знайдемо собі квартиру. Ну, звичайно, вона була рада. Вона отримає сина назад. Так і сталося. Я мовчки спостерігала за тим, як вона намагається привернути увагу сина на себе. Вона демонстративно прасувала сорочки чоловіка. Більше намагалася відвернути від моєї уваги, ніж привернути до себе. Я скрипіла зубами, але мовчала. Іншого виходу не було. Потрібно було почекати. Потім я дізналася, що ваrітна. Чоловік дуже зрадів, а у мене були змішані почуття. Я була рада дитині, але розуміла, що найближчим часом переїзд нам не світить. — Я буду тобі допомагати. У перший час знаєш, як складно буває? Звичайно, допомагала. Робила вигляд, що піклується, а насправді відтісняла мене від чоловіка. — Тобі потрібен відпочинок. Ти лежи, ми з Дімою купимо все необхідне для малюка … потрібно дотримуватися режиму дня, щоб не втомлюватися.
А ми з Дімою подивимося фільм. Весь вільний час чоловік проводив з нею. Вони їли разом, дивилися передачі, ходили по магазинах, а я залишалася поза їх щасливим проведенням часу. — Весь свій вільний час я проводжу вдома. Мені що, сидіти поруч і тримати тебе за руку? Чоловік не розумів, що, насправді, діється. Після народження дитини свекруха продовжувала в тому ж дусі. Вона не давала наближатися до дитини. Сама купала, качала, гуляла з ним. Коли я намагалася сама робити що-небудь, вона знову дуже хитро домагалася свого. Скаржилася чоловікові, nлакала. Вона хоче допомогти, а я — невдячна. — Інші невістки мріють, щоб свекруха хоч чимось допомагала. Мама все робить для тебе і дитини. Бере всю роботу по дому на себе, ще й з дитиною сидить, щоб ти відпочивала. А ти її обра жаєш. Чоловік не хоче подивитися на все з іншого ракурсу. Інші влаштовують сkандали, kричать, а моя свекруха-дуже розумна. Вона діє тактовно. Навіть мама не на моєму боці. — Ти ще поrаних свекрух не зустрічала.