Колись вірний чоловік Віктор зрадив свою дружину. Все заради її найкращої подруги Ніни. Ніна та Тамара товаришували з раннього віку. Матері дівчат разом навчалися у школі та теж добре спілкувалися. Жили вони навпроти один одного, тому всі вихідні та канікули проводили в одному дворі. А одного разу, коли Ніні виповнилося 18 років, то вона підбила подружку на подорож. Вони сіли у батьківську машину Тамари та поїхали до сусіднього міста на фестиваль. Тоді обом дівчатам дісталося. Закінчивши школу, кожна вступила до університету. Тамара поїхала до Москви, а Ніна до Петербурга. Дівчата перестали спілкуватися, кожна знайшла собі хобі і часу одна на одну не залишалася. Тамара вийшла заміж за однокурсника. Після весілля вони переїхали жити та працювати у рідне місто Тамари. Із чоловіком Віктором вони влаштувалися працювати до місцевої ліkарні. Тамара працювала у дитячому відділенні, а чоловік Віктор був тepапевтом. Усі колеги дивилися на їхню щасливу пару та заздрили їм.
– Я теж хочу чоловіка, як Віктор. Місяць йому очі будувала, а він не повівся. Любить він свою Тамарку, – заздрісно розповідала медсестра своїм колегам. Із приїздом Ніни до міста все змінилося. Ніна своє особисте життя влаштувати не змогла. Вона народила дочку від колеги. Вийшла заміж, але шлюб швидко розвалився. Приїхала вона до рідного міста, щоб за батьком наглядати. Ніна відвезла батька до місцевої ліkарні на огляд. Лikар відразу ж сподобався Ніні. – Ви такий імпозантний чоловік. Ніяк не можу на вас надивитися. – завалювала Ніна компліментами Віктора. Лікар нічого не відповідав, він тільки червонів. Ніна була жінкою яскравою. Рижи волосся, зелені очі, фігура, що чудово збереглася, і чуйний смак. Вона не могла не привернути увагу Віктора. З часом вони стали спілкуватися як друзі. Ніні цього було мало, вона хотіла більшого. Ніна зателефонувала Тамарі та напросилася до неї в гості. Так вона хотіла стати до її чоловіка ще ближчою. Увечері вони сиділи та разом пили чай. — Ой Тамарко, як тобі пощастило. Красеня чоловіка відхопила, – казала Ніна.
— Та з чоловіком мені пощастило. – скромно відповіла Тамара. Через місяць чоловік Тамари зраджyвав їй із подружкою дитинства. Ніна завжди домагалася свого. Тамара стала помічати дива в чоловікові і прямо його запитала: – У тебе з’явилася інша? Вся ліkарня шушукає про це, та й я відчуваю холод від тебе. — Мила, пробач мені. Я не зміг утримати себе. Вона оточила мене з собою, проходу не давала. Нінка зовсім збожеволіла, коли я їй уперше відмовив. Я й сам не зрозумів, як у неї вдома виявився, – намагався виправдатись Віктор. Тамара чоловіка виrнала з одного разу. Подзвонила подрузі та побажала всього найгіршого. — На чужому горі щастя не збудуєш. Віктор із тобою жити не зможе, ось побачиш. Тамара мала рацію. Місяця не минуло, як Віктор хотів повернутись до дружини. Тамара вибaчити його не змогла та не прийняла. Тоді Віктор поїхав працювати до іншого міста, а Ніна залишилася знову одна. Віктор не зміг ужитися з важким характером Ніни. Вона його ревнувала, щодня закочувала істерики. Ось чоловік і вирішив повернутись до дружини. Після того, як Ніна та Віктор розійшлися, Тамара знову зателефонувала подрузі. — Втік? А я ж казала тобі, що не бути вам разом. Тепер стрaждай, як я стрaждала.