З Костянтином ми зустрічалися у старшій школі. Складно було протистояти натиску та чарівності такого наполегливого красеня. Найкраще у житті він умів зачаровувати жінок, вміло користувався своїми зовнішніми даними. За півроку він мене поkинув, просто поміняв на іншу. Бо ляче було від зра ди, але водночас у душі теплилася надія, що він повернеться, він так чуттєво присягався колись у коханні! Минуло сім років. Я вийшла заміж за порядну і хорошу людину. Стосовно мене Віктор дуже уважний і дбайливий. У нас із ним двоє синів.
Загалом мене все влаштовує. Нещодавно мене відправили у відрядження до столиці. Там я випадково у кафе зустріла Костю. Він явно не чекав нашого зіткнення, але відразу підсів до мене. Спершу ми обмінялися стандартними питаннями. При погляді на нього в мене мимоволі плуталися думки, він був так само гарний. Насамкінець він узяв мене за руку і проникливо прошепотів, що ніколи мене не забував. -Я зрозумів, що по-справжньому любив лише тебе. Я розтанула як морозиво, коли його губи наблизилися до моїх, я не могла відмовити.
Ми провели разом кілька ночей. Я вже почала думати про те, як розлу чуся з чоловіком. Вночі він шепотів мені на вушко, що ніколи не відпустить, що останні сім років не переставав думати про мене, і я вірила. Я забула про чоловіка, про дітей, про свою сім’ю та просто відда лася йому. А вранці на третій день виявила порожнє ліжко. А потім ще виявила, що він пішов та ще й прихопив мій гаманець. Як можна взагалі піти на таку nідлість? Я ніколи не вміла щось приховувати. Не знаю тепер, як гляну в очі чоловікові.