Коли я виходила заміж за Дениса, то не помічала в ньому такої прихильності до своєї мами. А зараз дивлюся збоку і взагалі не розумію, як я за нього вийшла. Денис у всьому слухається тільки свою маму, робить так, щоб її в жодному разі не засмутити, бігає в неї на побіrеньках. Іноді робить все для неї, навіть на шкоду мені із сином. Коли ми з Денисом поїхали знайомитися з моїми батьками, вони зустріли майбутнього зятя з великим шикарним столом. Куnили найкраще м’ясо, мама приготувала багато страв, фірмові салатики.
Тато постарався, у всьому мамі доnомагав, щоб дороrих гостей гідно зустріти. А коли я приїхала знайомитись з мамою Дениса, то було таке відчуття, що вона нас у гості й не чекала. Стіл був такий мізерний — смажена картопля в сковорідці стояла на столі, банку з солоними огірками і курячі серця. Я подумала, може свекруха просто немає грошей, щоб красиво нас зустріти. Я потягла Дениса до магазину, ми куnили тортик, фрукти, ковбаси, багато сортів сиру. Усе привезене свекруха прибрала в холодильник, так і не поставила на стіл.
Довелося давитися курячими сердечками, хоча я органи, там язик чи печінку взагалі не переношу, але довелося з’їсти, щоб як сказав Денис: «не засмучувати маму». Коли наро дила сина, то свекруха захотіла назвати його Боря. Мені це ім’я взагалі не подобається, у нас батьки кожного порося новонарідженого Борькою називали, а я тут довгоочікуваного сина винна. Я відмовилася від цієї ідеї, назвала сина Олексієм. Так свекруха так образилася, що не розмовляла зі мною півроку, навіть онука не приходила відвідати. І це лише мала частина того, як доводиться йти на поводу у свекрухи, хоч я іноді намагаюся змінити її плани. А ось Дениса все влаштовує, йому подобається постійно виконувати те, що йому скаже мама.