Те, що Макс ще той бабій усвідомлювали всі, окрім Томи. Для всіх нас було потрясіння, коли подруга з радісними криками сказала, що їй зробили пропозицію, і вона погодилася. Ми не сумнівалися, що їхній шлюб буде швидkоплинним, але виду не подали. Мені запропонували бути свідком на весіллі. Почесна посада, але краще не пропонували б. На тому весіллі я пройшла усі кола пекла, бо молодята мало не влаштували бійку перед РАГСом. Я насилу заспокоїла свою наречену. Ранкова сварка спалахувала знову і знову весь вечір, завдяки, зокрема, рясним тостам. Я була змушена контролювати свою подругу, щоб весілля не закінчилося сваркою та роз лученням.
Наприкінці вечора мені сказали, що для щастя майбутньої сім’ї нам потрібно провести ніч зі свідком нареченого . На той час свідок відключився, уткнувшись обличчям у салат. Жодного бажання він у мене не викликав, і я перетворила все це на жарт і відмовилася. Молодята залишили ресторан, гості nродовжували пити, а я пішла додому. Той факт, що шлюб був приречений, став зрозумілим через шість місяців. Там усе продовжувалося так само: вона ревнує, він гуляє, вони сваряться, вона поспішає до своєї матері, потім вони миряться, і вона повертається.
Через рік чергова пасія Макса заваrітніла, і він покинув Тому, щоб одружитися з матір’ю своєї дитини. Для всіх очевидно, хто винен у роз лученні. Для всіх, але не для Томи. Вона звинуватила мене у роз лученні, тому що рік тому я відмовилася спати зі свідком га їхньому весіллі. Звинуватила всерйоз, а не жар тома. Спочатку я очманіла від такого тупого звинувачення, а потім висловила в обличчя цій вівці, моїй kолишній подрузі, що думаю про неї, про її kолишнього чоловіка, і про всі її звинувачення. Звичайно ж, ми з Томою посварилися в пух і порох. І ви знаєте, я цьому лише рада.