Перед армією у Альоші було пару місяців, і він вирішив даремно час не ви трачати. Влаштувався рятувальником в аквапарк і на першу зарnлату куnив для своєї дівчини Олени золотий браслет. — Синку, браслет такі rроші коштує, ти що все витратив на це? — Ну, мамо, це подарунок, я хотів їй зробити приємно. — А про матір ти вже забув, навіть маленьку шоколадку не куnив. Альоша психанув і пішов на вулицю. Тоді його мама тут же подзвонила подрузі і стала обговорювати: — Ти уявляєш, якійсь там дівчині, яку скоро забуде, такий дорогий браслет куnив.
— Ну що ти починаєш, він молодий, хочеться на дівчину враження справити. — Це не означає, що про матір забувати треба… я ж його ростила, одна виховувала, ночі не спала, лікувала, школу він у мене добре закінчив… і що я отримую у відповідь? — Та не перебільшуй. Це він зараз заkоханий в цю Олену, молодість така… Альоша пішов в армію. І тут йому друзі стали один за іншим повідомляти, що бачили Олену з якимось хлопцем. Він катає її на дорогій машині, з великим букетом біля будинку зустрічає. Явно зрозуміло, що у неї з’явився інший. Не дочекалася Оленка. Коли Альоша повернеться додому, той так змужнів, став вище і ширше.
Він тут же пішов на роботу, став заробляти ще більше. З першою зарплатою куnив мамі красиві сережки. — Ось, Мамочко, тут смарагди під колір твоїх очей. — Синку, як приємно … я завжди знала, що виховала такого хорошого хлопчика. Ой постривай, я навіть знаю, з чим ці сережки будуть добре виглядати. І мама втекла в кімнату, щось дістала зі шкатулки, а коли повернулася на кухню, то витягнула свою руку. І тут Альоша побачив браслет, який дарував колись Олені. — Мамо, у тебе звідки цей браслет? Олена віддала? — Ой, ну ще б пак … я сама його забрала. Я ж бачила, як ти працював і втомлювався, а вона взяла і стала з іншим гуляти. Твої праці не повинні були пропадати даремно. Ось я і забрала. — Але, мамо, це ж подарунок. — Саме! Тому я його бережніше зберігати буду.