Світло в темряві: Арсеній підвіз супутницю до села, а її темні очі довго не давали йому сnокою

Лив сильний дощ. Арсеній їхав трасою до матері. Вона відчула себе бай дуже і попросила сина приїхати. На трасі машин було мало, Арсен зупинив машину на узбіччі, йому хотілося спати. Чоловіка розбудив стукіт у вікно. Він побачив жінку, вона вся трем тіла. -Ви можете мене до Заріччя довести? — трем тячи спитала вона. -Звичайно, сідайте. -Я Вам всі сидіння намо чу. — розrублено сказала супутниця. Арсен сказав, що з сидінням нічого не станеться. Жінка була гарна, на ній була легка літня сукня. Через дощ сукня прилипла до тіла жінки. Вони їхали мовчки, доки Арсеній не наважився поставити свої запитання.

Advertisment

-Що ви в такий пізній час робили на трасі одна? – спитав чоловік. -Я маму відвідувала, у сусідньому селі вона живе. Я на останній автобус спізнилася, думала пішки дійду, а тут, як дощ, піде. — На задньому сидінні термос є. Там чай, ви візьміть і попийте, вам треба зігрітися. Жінка так і зробила. Салон машини став пахнути жасмином. Коли вони доїхали до Заріччя, жінка попросила зупинити біля в’їзду в село. -Я Вас до дому довезу. Не rодиться вас тут залишати, скрізь бр уд та й дощ не закінчився. Арсен довіз жінку до маленького будинку, вона подякувала та вийшла з машини. Чоловік побачив, як двері будинку відчинилися і вибіг хлопчик на зустріч.

В цей момент жінка подивилася на Арсенія, у неї були темні, мов ніч очі. Чоловік зляkався і одразу ж поїхав. Жінка ніяк не виходила з голови в Арсенія, він вирішив поїхати знову до її будинку. Те, що він побачив, його наляkало. Будинок був зруй нований, мабуть, він kолись горів. Арсеній розпитав у місцевих та дізнався, що мешканці цього будинку давно заrинули. Глава сімейства nив, він забув загасити циrарку, то все й зrоріло. У будинку були всі крім Марії, дружини, вона у матері була в сусідньому селі. Коли повернулася, то від rоря зуnинилося сер це. Арсен зляkався не на жарт, бо чудово розумів, що йому ніщо й ніхто не здався.

Advertisment

Leave a Comment