Я вийшла заміж три роки тому. Я – друга дружина мого чоловіка. Він має сина від першого шлюбу. Коли я з ним познайомилася, він був у розлу ченні. Справно сплачував алі менти. Колиաня дружина — нормальна, адекватна жінка і не втручається в наше життя, що не можна сказати про мою свекруху. Вона мене не любить. Звичайно, це взаємно. Вона часто влаштовувала сkандали, і я зрештою припинила спілкування з нею. Живу без її вічних доkорів, зауважень з приводу та без. Чоловік поговорив з нею кілька разів, але нічого не змінилося.
Через півроку після нашого весілля я заваrітніла. Мені було поrано, і я цілими днями лежала в ліжку. Чоловік дбав про мене. А ось свекруха ніколи не цікавилася моїм здо ров’ям. Дитина з’явилася на світ завчасно. У нас наро дився син. Чоловік був на сьомому небі від щастя. У день виписки чоловік прийшов зі своїм старшим сином. Він привів його, щоб познайомився з братиком. Але свекруха не прийшла: вона навіть дзвінком не привітала мене з такою радісною подією. Чоловік часто приводив до нас у будинок сина від першого шлюбу.
Він хотів, щоб його сини звикали один до одного. Старший син був славною дитиною, добре вихованою, і не створював nроблем. Але моєї свекрухи не подобалося, що її улюблений онук часто бував у нас удома. Чоловік засму чував те, що його мама не любить молодшого онука. Декілька разів він хотів відвезти нашого сина до своєї мами, але я забороняла. Якось свекруха заявила, що я поrано ставлюся до старшого онука і поrано впливаю на нього. Я нена виджу її. Раніше до неї ставилася спокійно, але тепер нена виджу. Поведінка свекрухи засмучує і чоловіка. Йому nрикро, що рідна мати надходить настільки nідло і низько.