Невістка Іванни виявилася відмінною дівчиною: прибиралася у всьому будинку, готувала для всієї родини, була працьовитою, господарською, ввічливою. Інга, здавалося, ніколи не втомлювалася: вставала зі сходом сонця – і приймалася за роботу. Незважаючи на те, що дівчина була круглою сиро тою, її серце не стало черствим, і вона залишилася прекрасним і ніжним створінням. Ось тільки син, Єгор, не поділяв думки своєї матері. Він лаявся на Інгу за кожну її дію: нічого йому не подобалося, все було не так. Але Іванна не давала в обра зу свою невістку і завжди стояла за нею горою. Єгор же ганяв дружину протягом усього дня: то за водою, то стіл накрити. «Тут прибери, там протри». А сам нічого не робив, лише валявся на дивані перед телевізором.
Мама його який місяць просила полагодити табуретку — нуль уваги. — Синку, зрозумій, Інга-твоя дружина, вона не рабиня. — Хай пахає, а то на вулицю вижену — щоразу відповідав Єгор. Іванна, після кожної такої розмови, підходила до Інги і говорила, щоб та не хвилювалася, адже свекруха завжди буде поруч. Незабаром в сім’ї з’явилися діти: дочка Оксана, а за нею і син Саша. Інга ора ла в три рази більше. Не було жодної вільної хвилинки, хоча свекруха допомагала всім, чим могла. Кілька років по тому Єгор «пішов в магазин» – але так і не повернувся. Інга не могла знайти собі місця: все бо ялася, що Єгор пропаде. Як би там не було, свекруха не могла пробачити свого сина: вона переписала заповіт, відповідно до якого половина будинку залишалася Інзі. Життя потихеньку налагоджувалася.
З «проnажі» Єгора пройшло вже кілька років, але сім’я змогла встати на ноги, а Інга нарешті трохи розслабилася… І тут, як грім серед ясного неба, повернувся Єгор. Природно, він не нудьгував по матері і сім’ї: йому просто потрібно було житло, щоб оселитися там зі своєю новою пасією. Він вважав, що мати буде рада його поверненню, але коли Іванна дізналася про те, що Єгор приїхав за своєю «часткою», то відразу заявила йому: — Будинок поділений на дві частини: одна частина – Інзі, друга – онукам. Єгор, природно, не очікував такого повороту. Спочатку він умовляв маму переписати сnадщину, але та не піддалася. Єгор, усвідомивши, що ловити тут нічого, влаштував сkандал, висловила все, що думав про свою сім’ю – і зник, на цей раз – назавжди.