Із Сергієм ми познайомилися через спільних друзів на дні народження. Мало таких солідних людей я зустрічала у житті. Він був у солідному костюмі, виглядав як із обкладинки журналу, на такого мужика складно не задивитись. Щоправда, для мене стало несподіванкою, що чоловік також приділив мені увагу. Спершу просто спостерігав, а потім підійшов познайомитись. Ми і після тієї урочистості продовжили спілкування, сходили на пару побачень. Так і розпочався наш роман.
Я не стала приховувати від коханого наявність дитини. Я маю восьмирічного сина від першого шлюбу. Поставився він мдо цього якось нейтрально. З Петром Сергій намагався не стикатися. Мене це трохи бентежило. Після півроку стосунків Сергій мені каже: -Аріно, ну ти ж знаєш, що у мене весь бізнес за кордоном, я на батьківщину лише на якийсь час приїхав, скоро поїхати збираюся. Я хотів би забрати тебе із собою. Але лише тебе. Якщо ти згодна, скажи мені найближчим часом, щоб я замовив квитки.
Якщо ти погодишся, ми одружимося. Я була збен тежена, попросила часу подумати. Через день я вирішила. Я вирішила залишити сина у мами, а сама влаштувати своє життя. Рідко де зустрінеш такого ідеального та забезпеченого мужика. Коли я розповіла Сергію про своє рішення, він спочатку довго дивився на мене, а потім видав: -Ми розлу чаємося, мені не потрібна жінка, яка може поkинути свою дитину! Я просто перевіряв тебе, хотів одружитися. Він поїхав, а я просто в повному заціпенінні.