З моїм колишнім шлюбом з самого початку щось було не так, а саме – чоловік та його родички: мати та сестра. Я працювала оператором у таксі. Ми з Антоном, моїм колишнім чоловіком, старанно збирали гроші нам на квартиру, адже і мені, і йому певною мірою було нестерnно жити з його мамою. Річ у тім, що кожного разу, коли я поверталася з роботи, свекруха та золовка кривлялися, шушукалися за моєю спиною, з незадоволеними обличчями дивилися на мене, як я вечеряю… Одного разу я не стрималася і прямо запитала, в чому проблема, чому їм так неприємна моя присутність. Золовка прийняла це за обр азу і розповіла все моєму чоловікові,
мовляв, дивись, яка в тебе дружина наха бна. Чоловік у таких ситуаціях зазвичай ніяк не реагував. Так і цього разу він просто кивнув і вийшов гуляти із друзями. Час минав, а атмосфера в будинку свекрухи лише розпалювалася. Якось я повернулася додому і виявила всю сім’ю, яка сиділа за одним столом на кухні. Вони бурхливо щось обговорювали, але коли я сіла до них, то всі замовкли, і тільки свекруха порушила тишу, сказавши: — Загалом, тобі варто вже замислитись про кредит, Антоне. – Що за кредит? Для чого вам гроші? — Запитала я. — Нам потрібно оновити ремонт у квартирі, — сухо відповіла свекруха, навіть не подивившись у мій бік.
— То ми ж самі копимо гроші, щоб з’їхати від вас. Ремонт ви затіяли зовсім не вчасно, — ніяково усміхнувшись сказала я. Раптом свекруха почала кричати: – Ти тут ніхто, зрозуміла? Пorань така! Вказуватиме мені у власному будинку! Чоловік у цей час сидів, плескав віями і нічого не говорив. — Треба ж … я і не знала, що ви вмієте так голосно кричати, — спокійним тоном відповіла я. Тієї ж миті я пішла, зібрала свої речі в чемодан і переїхала до мами. Антоша за порадою матусі мене не зупинив. З того часу минуло 6 років, 4 з яких я заміжня за чудовим чоловіком, сім’я якого мене любить і поважає, як рівну їм.