Я закохався в Наталю на весіллі мого найкращого друга, коли ми були дуже молодими. Ми одружилися через рік, і обидва дуже хотіли мати дітей, але не могли заваrітніти. Ми зверталися до ліkарів, але вони не змогли знайти жодних відхилень. Після десяти років спроб ми вирішили вс иновити дитину. Наша дочка Василина принесла нам море радості і ми її дуже любили.
Якось моя дружина сказала, що вона неважливо почувається, і ми пішли до ліkаря. Ми обидва були у нестямі від радості, коли нам повідомили, що моя дружина ваrітна. На прийомі У ЗД нам сказали, що моя дружина чекає на трійню. Це був великий сюрприз, особливо тому, що у жодного з наших родичів навіть близнюків не було. Ми турбувалися про те, як справлятимемося з трьома малюками і піклуватимемося про них. Я зателефонувала своїй матері, щоб запитати про близнюків або багатоплідних ваrітностях у нашій родині.
Вона розповіла мені, що мій дідусь мав брата-близнюка, який поїхав за кордон, і вони втратили з ним зв’язок. Вони не розповідали мені про нього, тому що мій батько був дуже засмучений цим вчинком, і вони не хотіли, щоб я знав щось погане про свою сім’ю. Через кілька місяців моя дружина народила трьох здорових хлопчиків. Ми були в захваті від того, що ми маємо доньку і трьох синів, і зробили все, що могли, щоб у них було щасливе дитинство. Ми були великою, щасливою сім’єю, і досі ми дуже любимо одне одного.