Не дарма старі люди часто говорять, що коли виходиш заміж, дуже важливо любити свого обранця, а не думати лише про добробут, лише тоді у вас буде справжня міцна сім’я.

Заміж я виходила саме з великої любові, я дуже любила свого чоловіка, і була найщасливішою жінкою, коли він зробив мені пропозицію.Мої і його батьки не дуже заможні люди, можна сказати, люди середнього достатку, не було у нас великих заощаджень, тому на багате весілля ми і не сподівалися.На весілля ми покликали тільки найрідніших людей і найближчих друзів. Коли всі гуляли і веселилися з-за столу встала моя свекруха і попросила уваги:- А я дарую молодим землю! Будуйте там і живіть щасливо! — прокричала вона.Гості аплодували, вітаючи такий вчинок свекрухи. А я щасливо посміхалася. Улюблений чоловік, добра свекруха, ще й нерухомість в подарунок. Земельна ділянка, яка вручила нам мати чоловіка, виявилась дійсно шикарною, знаходилась на березі річки, неподалік від центру міста.

Advertisment

Коштувала вона чималих грошей. Нам це місце дуже сподобалося. Після весілля, розібравшись з боргами, ми почали замислюватися про будівництво будинку.Чоловік отримав дозвіл на будівництво і за рік ми вже звели коробку. Поставили вікна, накрили дах. Потрібно було реєструвати будинок в державній установі.Як виявилося, земельну ділянку до сих пір по документально належав моєї свекрухи і про передачу його нам у спільну власність мова вже не йшла.В кінці наш будинок довелося оформити на його маму, після чого я почала заводити розмову щовечора з чоловіком про те, що пора б уже реалізовувати дану на нашому весіллі при всіх обіцянку і переоформити будинок на нас з чоловіком. Ми його будували лише за свої, спільні гроші.

Свекруха ні копійки нам не дала на будівництво, а у його мами ще дві дочки, які, вибачте, коли її не стане можуть зазіхнути на наше житло.І його мама відреагувала спокійно і я навіть зраділа цьому, що все по-чесному і я не дарма підписалася під цю грандіозну будову, позбавляючи себе всі ці роки відпочинку на морі, красивих речей і походів по магазинах.Але все виявилося інакше, ніж я сподівалася: моя свекруха проконсультувалася з юристом і прийняла рішення подарувати будинок і земельну ділянку моєму чоловікові. Щоб при розлучення і розподіл майна не можна було розділити між нами, він повністю був у власності чоловіка. Іншими словами я не маю права претендувати на будинок, який побудувала сама!Хочу попередити тепер всіх жінок: не робіть такої помилки, як зробила я; ставитеся дуже обережно до такого ро ду подарункам, адже навіть найрідніші люди не завжди хочуть вам добра.

Advertisment

Leave a Comment