Коли я була молода, то думала, що я досить розумна, але тільки після того, як вийшла на пенсію, зрозуміла, що мудрість приходить з роками. У мене тепер було більше часу подумати, і я вирішила поділитися своїм досвідом з молодим поколінням. На відміну від моїх однолітків, я присвячувала весь свій вільний час собі, а не своїм дітям та онукам. Я відчувала, що заслужила це після того, як усе своє життя дбала про інших.
Однак я відчувала себе дуже самотньою після того, як мій чоловік nомер, а мій син та його сім’я жили зі мною. Здавалося, їм було начхати на мої бажання, а мій син навіть не спитав мого дозволу дозволити моєму онуку та його дружині жити у моїй квартирі. Я вирішила звернутися до суду та написати заяву на них. Мій адвокат був справжнім професіоналом і ми виграли су довий процес. Сім’я сина поїхали винаймати квартиру, а я змінила замок на вхідних дверях , щоб почуватися спокійніше.
Деякі з моїх знайомих і друзів більше не спілкувалися зі мною, тому що не могли повірити, що мені вистачило сміливості зробити те, що я зробила. Вони грали зі своїми правнуками, незважаючи на те, що були не в доброму здо ров’ї. Але я вірила, що старість дана нам для того, щоб насолоджуватися життям, і я не хотіла витра чати жодної хвилини на роздуми про інших. Я провела все своє життя, догоджаючи іншим, і тепер настала моя черга брати від життя все, що я хотіла. Я знала, що коли мене не стане, моя сім’я зможе жити в моїй квартирі, але я вирішила насолоджуватися старістю в повній мірі.