– Пішла геть, невдячна! – заволав батько. І вона пішла з дому. Сім років тому Ганна втра тила матір. Три дні тому виповнилося її вісімнадцятиліття. Аня з відзнакою закінчила перший курс ме дінституту. Мріяла піти стопами матері. Але батько сплутав її плани своїм сюрпризом. Той заявив про помолвку Ані із сином свого друга… Аня отримала місце у студентському гуртожитку та влаштувалася на підробіток у кафе. Цього вечора у кафе було мало народу. Три парочки та красень-брюнет у елітному костюмі. “У такому тільки в ресторан, а не в цю “тошнилівку”, подумала Аня… Після закінчення зміни Аня попрямувала до гуртожитку. Брюнет, стоячи поряд з автомобілем, чекав на когось.
– Аня, мені необхідно з вами поговорити, – покликав її той. – Вибачте, але я поспішаю. – Дозвольте мені провести вас. Я “сюрприз” вашого батька на вісімнадцятиліття, – наполягав брюнет, – ваш наречений, що не відбувся. – Ось воно як! І що ви хочете сказати, – з іронією запитала Аня. – Я Артем, – представився хлопець. – І давайте на “ти”. – Добре, – погодилася Ганна. – У мене до тебе ділова пропозиція. Тільки спершу вислухай, будь ласка, а потім приймай рішення, прийняти її або відмовити. – Слухаю, – сказала дівчина.
– Я не знаю, які такі справи у наших батьків. Мені треба розвивати біз нес. Але власником справи є батько, і він шантажує, що забере у мене фірму, якщо я не одружуся з тобою. Я пропоную фіkтивний шлюб. У тебе буде своя окрема кімната, моя фі нансова підтримка і жодних посягань. – Мені треба подумати, – сказала дівчина. – Подзвони, – Артем простягнув їй візитку… На весіллі були лише батьки молодят. – Можете поцілувати наречену! Вони поцілувалися… І між ними проскочила іскра. – А мені сподобалося! – тихенько сказала Аня. – Мені теж, – весело відповів Артем. Через кілька місяців з іскри в РАГСі спалахнуло полум’я kохання.