Життя Поліни круто змінилося, коли Олег, її чоловік, поkинув її та їхніх двох дітей після десяти років шлюбу. Він знову одружився і завів ще одну дитину, при цьому вміло ухиляючись від обов’язків перед першою сім’єю. Поліна сама виховувала їхніх дітей, Іванка та Олю, працюючи на кількох роботах. Удача посміхнулася їй, коли вона виграла в лотерею велику суму, що дозволило їй купити більший будинок.
Щоб не травмувати дітей, Поліна не говорила, що чоловік залишив свою сім’ю заради іншої жінки, але її неправда прожила недовго. Якось Оля помітила свого батька в парку з дитиною на руках . Її переповнювали сором і смуток побачивши його нової сім’ї. Її ілюзії з приводу його відсутності розбилися вщент. Впызнавши Олю, Олег спробував зав’язати з нею розмову, але вона мовчки пішла, захлинаючись емоціями.
Тим часом Поліна збирала речі для переїзду до їхнього нового будинку. На її подив, на порозі з’явився Олег, озброєний документами. Колишній чоловік заявив, що має право відвідувати дітей та претендує на стару квартиру, оскільки вони купили її під час шлюбу. Поліна, засмутивши від такого повороту, нагадала йому про його відсутність і відсутність будь-якої підтримки з його боку. Потім вона пригрозила, що вимагатиме аліменти за три роки, щоб відлякати чоловіка.
Олег пішов, розмірковуючи про фінансові наслідки своєї дії. Поліна відчула вплив його нової дружини у цій несподіваній вимозі. Коли приїхали діти, вона чесно розповіла їм про те, що сталося. Оля, хоч і була скривджена на батька, але запропонувала залишити стару квартиру батькові та зведеній сестрі. Поліна була приголомшена, але вирішила не здаватися. Вона з оптимізмом дивилася на їхнє нове життя і вірила, що життя зрештою змусить кожного відповісти за свої вчинки.