Я ніяк не могла розповісти дочці про те, що за п’ятнадцять років самотності, нарешті, змогла зустріти своє щастя. Мені було двадцять п’ять років, коли я попрощалася з чоловіком. Він мені зрадив з моєю ж подругою. Я була зла на весь світ. Ростила доньку одна, працювала як пригоріла, щоб у неї все було. Жодного з шанувальників до себе не підпускала. Ми з дочкою жили одне для одного. Потім Варечка закінчила школу, вступила до університету та заkохалася. Кирило хлопець добрий, одразу ж зробив їй пропозицію. Вони стали жити разом, а я лишилася сама. За дочку була щаслива, уявляла як няньчу онуків.
Поки одного разу в моє життя не вдерся Андрій. Він приніс посилку від сина сусідки, але сплутав поверхи, тож зателефонував до моїх дверей. Я зустріла його в махровому халаті, без краплі косметики, мабуть, він заkохався у мою природність. Я пояснила йому, що Клавдія Іванівна живе зверху та зачинила двері. За кілька хвилин він знову постукав, жінки вдома не було, тому він попросив залишити посилку в мене. А потім запросив на побачення. Я без роздумів погодилася. Коли він зробив мені пропозицію, я не хотіла погоджуватися. Все-таки мені майже за сорок п’ять, та й не годиться матері виходити заміж одночасно, як і дочка. Андрій наполягав усе розповісти, тому іншого виходу в мене не було.
Коли Варечка забігла до мене в гості, то я все їй розповіла. – Нічого собі. Як ти могла від мене таке ховати? Сподіваюся, ви не гратимете весілля, тому що це максимально дивно. – Сказала мені Варя. – Доню, ми почекаємо, коли ви одружитеся з Кирилом, а потім вже вирішимо. Ти не хвилюйся, ми твоє весілля не зіпсуємо. – Я така рада за вас. Мам, підемо завтра зі мною обручки вибирати. Я довіряю твоєму смаку. Наступного дня ми поїхали до ювелірної крамниці. Я відчула себе різко погано, зомліла. Прокинулася лише у палаті. Лікар повідомив доньці та Кирилу, що я вагітна. – Оце так. Мати та дочка разом виходять заміж та обидві вагітні. – радів Кирило. – Доню, ти чому не сказала, що ваrітна? – Сюрприз хотіла зробити. – А давайте зіграємо весілля в один день, ото буде здорово. – Запропонував Кирило. Ми з дочкою перезирнулись і від щастя обнялися. Нарешті, у нашому житті все налагодилося. Кожна із нас щаслива.