До батьків їхати не хотілося, тому що я працювала 31 Грудня, до них би доїхати не встигла б. З подругами теж зустрічатися не хотілося. Вони були всі жінками сімейними. Завжди піднімають тост за те, щоб я зустріла того самого. Тому я знайшла оптимальний варіант. Батькам сказала, що зустрічаю Новий рік з подружками, а їм наплела про романтичну вечерю удвох. Вони стали завалювати мене питаннями, до цього я була не готова, тому пообіцяла все розповісти після свят. Після роботи я наготувала купу їжі, накрила красивий стіл на двох. Подумала, що якщо брехати, то до кінця.
Тому зробила кілька фотографій стола і скинула в Instagram з написом: “будемо їсти всю ніч!». Стали приходити різні коментарі в стилі “щастя вам” або ж “ніколи не розлучайтеся”. У цей момент я дивилася на свого білосніжного Ванського кота на прізвисько Сашка. – Ну я ж практично не брешу. Ми з тобою удвох будемо відзначати – – сказала я, звертаючись до нього. Коли до Нового року залишалося півгодини, то в квартиру постукала. Я подумала, що сусідка, але це був чоловік в синій куртці і мабуть трохи напідпитку. – Ой, яка ви красива. Але мабуть я помилився дверима.
Це не восьма квартира, так? – сказав він. – Восьма зверху. Покваптеся, а то зустрінете Новий рік в дверях. – посміхнулася я йому. – А ви одна? Це поrано, так не повинно бути. Знаєте, я відчуваю, що цей рік буде для вас найкращим. Ви обов’язково знайдете того самого. З наступаючим. – сказав він і, розхитуючись, побіг на верх. Я забула про нього. Ну хіба мало, що говорить людина не в своєму розумі. Але сталося все так, як він сказав. Через три місяці я зустріла чоловіка-мрію. Ми з ним готуємося до весілля. Я на сьомому небі від щастя. З Антоном ми вже думаємо про дітей, він хоче трьох, а я двох. Подружки за мене щасливі, вони думають, що саме з ним я зустрічала Новий рік і ніхто не здогадується, що я їх обдурила.