Останні 10 років я живу та працюю в Італії. Мені пощастило: я одразу потрапила до жінки на ім’я Роза, яка прийняла мене у своєму будинку як рідну. Роза була настільки гарною і доброю людиною, що іноді навіть води со ромилася у мене попросити, якщо я сиділа в кріслі. З часом мені вдалося забрати до себе в Італію чоловіка та доньку. Олег влаштувався на фабрику, а Роза доnомогла нам знайти житло. Підтримку, яку я отримала від неї, не від кожного родича отримаєш. Ми вже думали, що залишимося тут назавжди, як раптово прийшла новина з батьківщини.
Там у мене залишилася мама, яка жила у своїй квартирі разом із моєю сестрою та її чоловіком. Після переїзду спілкувалася з мамою дуже рідко, оскільки постійно крутилася на роботі. І ось я дізналася, що сестра вмовила маму продати квартиру, щоб куnити два заміські будинки. Адже в неї була величезна трійка в самому центрі столиці! Сестра, Таня, не дуже хороша людина. І цього разу вона виявила себе у всій красі: собі з чоловіком купила гарний будинок, а мамі – стару хатину. Та й відвідувати вона маму перестала через кілька місяців. З одного боку, мені було приkро, адже від nродажу квартири нічого не отримала.
З іншого, мене спантеличила новина, отримана від сусідки: вона повідомила, що скоро зима, а мамі будинок топити нічим. Я стала всіх обдзвонювати, і знайшла в тому селі, де знаходиться хатина мами, жінку-сусідку, яка погодилася доглядати за нею за гроші. Мамі вже за 70, здоров’я у неї не дуже. Але повернутися на батьківщину я не можу, оскільки вже влаштувалась в Італії, тут у нас дім і робота, донька до школи ходить, у неї і у нас тут куnа друзів та знайомих. Зараз я дзвоню мамі практично щодня. Мені дуже паршиво на душі, що сестра вчинила з нею в такий спосіб. Звичайно, бабуся сама вин на, але вона точно хотіла як краще. Приїжджати не буду, але те, що можу зробити для мами – я обов’язково зроблю.