Ніколи не замислюєшся про те, які ролі отримують старші діти в тих сім’ях, де крім них є ще й молодші. Дуже часто батьки народжують другу дитину, і щоб не обтяжувати себе зайвими турботами, перекладають їх на плечі старших, роблячи з них няньок. Їх навіть не запитують, хочуть вони няньчитися з ними чи ні. Дітей просто ставлять перед фактом. Чому вони вирішують за них і позбавляють дитинства і безтурботних днів? Ти зобов’язана мені допомагати! Ти повинен грати з братом! Це твій прямий обов’язок! Швидше за все, ви були свідком подібних ситуацій. Нещодавно я бачила,
як наша сусідка по телефону відчитувала свою дванадцятирічну доньку Катю. — Швидко відклади всі свої справи і спустити коляску вниз! Я вже десять хвилин чекаю тебе у дворі? Якщо не спустишся, нарікай на себе! Буквально через кілька хвилин дівчинка спустилася і щось сказала матері, та rнівно подивилася на неї і продовжувала: — І ти ще будеш огризатися? Це ж твоя рідна сестричка. Ти їй як няня! — Мамо, адже я не няня, а просто її сестра, — відповіла матері Катя. — І потім, я домовилася з дівчатами. — Звичайно няня і помічниця! Посади дитину в коляску і сходи з нею погуляй, мені треба піти в магазин за продуктами. А з подругами після зустрінешся.
Всі мешканці будинку спостерігали за цією виставою, але сусідку це нітрохи не бен тежило. Катя покірно виконувала всі накази матері, посадила сестричку в коляску, і попрямувала в парк на прогулянку. Як ви думаєте, це хіба любляча мати? У таких сім’ях часто думають про себе, а не про дітей. Будують з себе показових батьків, а самі тим часом обтяжують і всі свої обов’язки перекладають на старших сина або дочку. Дорогі мами і тата, не звертайтеся з ними так, і якщо ви пішли на подібний крок, і народили ще дитину, то самі виконуйте свій батьківський обов’язок.