Ми з чоловіком живемо в невеликому селі. Ми любимо приймати гостей. У нас є велика веранда, гості часто там ночують. В молодості ми навіть на горищі спали, поступаючись спальнею гостям, але в цьому віці душа вже комфорту хоче. Все-таки 60 років-серйозний вік. У нас двоє дорослих синів і дочка. У наших дітей вже є свої сімЇ. Молодший син живе в сусідньому будинку і часто допомагає нам в побуті. А ось старший в столиці живе — він рідко нас відвідує, на жа ль. За 15 років Антон зі своєю сім’єю лише один раз до нас приїжджав. Каже, що їхати далеко.
Я думаю, що він не відвідує нас через невістки-нудно їй в селі і гидує вона сільським життям і нас якось недолюблює. Чесно кажучи, я не знаю, чим ми заслужили її немилість. Минулого року ми вирішили самі до них навідатися. Природно, подзвонили Антону і попередили, щоб не було незручних ситуацій. Нас зустріли радо. Мені навіть здалося, що Ліда якось змінила ставлення. Вона була в гарному настрої. Коли я сказала, що треба вже спати відправлятися, син заявив: — Я викличу таксі. Ми забронювали для вас номер в готелі. Я дуже здивувалася.
Хіба так приймають гостей? Було ясно, що це все невістка влаштувала. Чому син вирішив до неї прислухатися? Ми з чоловіком поговорили і вирішили виїхати назад. Якщо ми синові не потрібні, нічого нав’язуватися. Коли про вчинок брата дізнався молодший син, він сказав, що більше не хоче з ним спілкуватися. Він не міг зрозуміти його мотивів. Син навіть не зрозумів, як сильно нас образив. Після цього випадку я більше не запрошую невістку в гості. Насильно милий не будеш. Навіщо нав’язуватися? Хіба так можна поводитися з батьками? Стали б ви підтримувати відносини, коли натрапили на таке звернення?